- штукатурення
- —————————————————————————————штукату́ренняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
штукатурення — я, с. Дія за знач. штукатурити … Український тлумачний словник
штукатур — а, ч. Робітник, фахівець із штукатурення чого небудь; тинькар … Український тлумачний словник
штукатурний — а, е. 1) Стос. до штукатурки. || Признач. для штукатурення. Штукатурний інструмент. •• Штукату/рний гіпс випалений гіпс, алебастр для скульптурних робіт. 2) Укритий штукатуркою, зробл. із штукатурки … Український тлумачний словник
облицівка — кы, ж. Пр. Вибірна цегла, призначена для викладання стін без штукатурення їх … Словник лемківскої говірки